Освітня програма на 2025-2026 н.р.

ЗМІСТ

Розділ 1. Призначення закладу та засіб його реалізації         

Розділ 2. Опис «моделі» випускника   Колківського ЦПО            

Розділ 3. Завдання  освітнього процесу      

Розділ 4. Навчальний план закладу та його обґрунтування

4.1. Освітня програма 10-11 класів

4.2. Освітня програма фахової підготовки

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій            

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми      

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Розділ 8. Структура навчального року                       

Додатки

Розділ 1 Призначення закладу та засіб його реалізації

Колківський центр професійної освіти (далі – Колківський ЦПО) є
професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що
здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації з професій та
спеціальностей з числа випускників закладів загальної середньої освіти.
Колківський ЦПО може здійснювати підготовку, перепідготовку і підвищення
кваліфікації працюючих робітників та незайнятого населення. Колківський
ЦПО у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України
«Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню
освіту», Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у
професійно-технічних навчальних закладах, затвердженим наказом
Міністерства освіти і науки України № 419 від 30.05.2006 р. Статутом Центру,
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного
стандарту базової та повної загальної середньої освіти» від 23.11.2011 р №
1392.
Головним завданням Колківського ЦПО – забезпечення права громадян
України та здобуття професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей,
а також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації з
метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і
конкурентоспроможних на ринку праці робітниках.
Призначення Колківського ЦПО  полягає в наданні якісної професійної та
загальноосвітньої підготовки здобувачам освіти, підготовці кваліфікованих
кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та
впровадження нових виробничих технологій, формуванні конкурентоздатного
фахівця на ринку праці, забезпеченні всебічного розвитку, виховання і
самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої
взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання
впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації,
відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Досягнення цього забезпечується шляхом формування ключових
компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної
життєдіяльності:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
  справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,
  з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
  Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням,
  умінням висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та
  систематичне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість.
  Ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати
  ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з
  іншими людьми.
  Основним засобом реалізації призначення професійно-технічного закладу
  є оволодіння професійно значущими якостями особистості, які пов’язані з
  професійною компетентністю і дозволяють реалізуватися в певній професійній
  діяльності та широкого розуміння, усвідомлення матеріальних і культурних
  надбань та цінностей минулого, власного внеску до культури своєї країни, світу
  в цілому, формування загальної і професійної культури, засвоєння здобувачам
  освіти обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.
  Основними повноваженнями і напрямами діяльності Колківського ЦПО
  є:
  а) організація навчально-виробничого та навчально-виховного процесів,
  обрання форм та методів навчання;
  б) навчально-виробнича, навчально-виховна, навчально-методична,
  фінансово-господарська та виробничо-комерційна діяльність, зокрема,
  виготовлення та реалізація товарів, надання послуг населенню тощо;
  в) розробка робочих навчальних планів з професій та робочих навчальних
  програм з навчальних предметів на основі державних стандартів
  професійнотехнічної освіти з конкретних професій, визначення регіонального
  компоненту змісту професійно-технічної освіти, які затверджуються в
  установленому порядку;
  г) розроблення правил прийому учнів до Центру на підставі Типових
  правил прийому до професійно-технічних навчальних закладів України,
  затверджених наказом Міністерства освіти України № 499 від 14.05.2013 р. і
  зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 травня 2013 р. за №
  823/233555 Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і
  науки № 344 від 09.04.2014; № 152 від 07.02.2019; № 1550 від 12.12.2019; №
  541 від 10.06.2022; № 716 від 12.06.2023.;

д) формування разом з органами управління професійно-технічної освіти
планів прийому учнів з урахуванням державного замовлення, потреб ринку
праці та потреб громадян у професійно-технічній освіті і замовлень
підприємств, установ, організацій;
е) організація харчування, матеріальне забезпечення та побутове
обслуговування здобувачів освіти;
є) атестація педагогічних працівників;
ж) організація підвищення кваліфікації, стажування педагогічних
працівників на підприємствах, в установах, організаціях;
з) здійснення професійного навчання робітників підприємств, організацій,
установ різних фори власності та незайнятого населення;
и) організація професійної підготовки учнів у навчальних майстернях,
навчально-виробничих підрозділах а також на виробництві та сфері послуг;
і) забезпечення безпечних умов праці учнів, працівників;
ї) матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу;
й) визначення структури і штатного розпису з урахуванням контингенту
учнів та встановленого фонду заробітної плати;
к) забезпечення якісної професійної і загальної середньої освіти та
виховання учнів;
л) здійснення допрофесійної підготовки учнів загальноосвітніх
навчальних закладів
Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на:
усвідомленого освоєння професійних освітніх програм;
оволодіння сукупністю знань, що мають стати частиною досвіду
професійно-трудової та наукової діяльності, їх засвоєння забезпечить
ефективність виконання робітничих функцій;
формуванню в майбутніх фахівців професійних умінь і навичок,
професійної майстерності;
формування в учнів сучасної наукової картини світу;
виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів
національної самосвідомості;
формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та
перетворення суспільства;
інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації
особистості до життя в суспільстві;
виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до
культурних традицій та особливостей інших народів в умовах
багатонаціональної держави;
формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку,
самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми Колківського центру професійної
освіти здійснюється через:

• здобуття здобувачам освіти робітничої кваліфікації разом з отриманням
  повної загальної середньої освіти;
• навчання на базі повної загальної середньої освіти;
• підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого
  населення;
• створення ефективної системи соціального партнерства з роботодавцями для
  забезпечення місцями виробничої практики учнів, підвищення кваліфікації
  педагогічних працівників, професійного зросту молоді, отримання
  гарантованого першого робочого місця за обраною професією, здійснення
  кар’єрного зросту;
• можливості продовження навчання у ВНЗ за професійним спрямуванням на ІІ
  – ІІІ курсі.

Розділ 2 Опис “моделі” випускника Колківського ЦПО

Модель випускника ПТНЗ – це необхідна основа для сміливих і успішних
кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності та
професіоналізму може принести людині лише наполеглива цілеспрямована
праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими. Випускник Центру має
міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння, отримані учнем,
тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.
Набуті життєві та професійні компетентності випускник вміло
використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє
критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу,
творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення. Наш
випускник – це передусім конкурентоспроможний фахівець на ринку праці,
людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації,
широким спектром особистості:
 випускник Центру добре проінформована особистість;
 прагне до самоосвіти та вдосконалення;
 готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті
громади, держави;
 є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
 свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
 мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.
Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через
самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру. Він має міцні знання,
вміння та практичні навички на рівні вимог державних стандартів професійно-
технічної освіти, що забезпечує професійну компетентність кваліфікованого
робітника; є конкурентним на ринку праці; володіє іноземною мовою на
базовому рівні; має високий рівень комп’ютерної грамотності; володіє

культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та
інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;
дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної
відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання
інформації; прагне духовного і соціального добробуту. Наш випускник –
свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних
кроків у майбутнє.

Розділ 3 Завдання освітнього процесу закладу

Завдання  освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх
програм та стандартів професійної освіти повинні бути обумовлені “моделлю”
випускника, призначенням і місцем закладу в освітньому просторі регіону.
Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними,
визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше
кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення мети
і завдань. Перед Колківським центром професійної освіти поставлені такі
завдання освітнього процесу:
– забезпечити засвоєння здобувачам освіти обов’язкового мінімуму
змісту середньої повної загальної освіти на рівні вимог державного освітнього
стандарту;
– засвоїти професійні освітні програми;
– забезпечувати проходження виробничої практики на сучасних
підприємствах;
– формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
– забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне,
психічне та соціальне здоров’я учнів;
– підвищувати кваліфікацію педагогічних працівників шляхом
своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
– проводити атестацію та сертифікацію педагогів;
– впроваджувати нові освітні та виробничі технології;
– вдосконалювати  навчально-матеріальної базу теоретичної та
професійної підготовки.

Розділ 4 Освітня програма закладу та її обґрунтування всіх ключових компетентностей

Розділ 4. Навчальний план закладу та його обґрунтування
Навчальний план для учнів, що навчатимуться у 2025-2026 н.р.,
розроблено відповідно до Державного стандарту з метою його впровадження у
частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2025 року. Він містить
загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення
базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, а також передбачає
години на факультативи, консультації тощо.
 4.1. Освітня програма 10-11 класів

Освітня програма повної загальної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачам освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження окреслено у навчальних планах.

Навчальний план  для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту з 1 вересня 2018 року, зі змінами з 01 вересня 2022 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.

До базових предметів належать:

• українська мова;
• українська література;
• зарубіжна література;
• іноземна мова;
• історія України;
• всесвітня історія;
• громадянська освіта;
• математика;
• фізика і астрономія;
• біологія і екологія;
• хімія;
• географія;
• фізична культура;
• захист України.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології»), що вивчаються на рівні стандарту.

Освітня програма 10-11 класів для професії «Кухар, кондитер»

Група № 21, № 22 – І курс (2025 р.)

Групи № 15, – ІІ курс (2025 р.)

Група № 8- ІІІ курс (2025 р.)

Група № 9 – ІV курс (2025 р.)

Предмети	Кількість годин
	І курс	ІІ курс	ІІІ курс	ІV курс	Всього
Базові предмети	490	401	400	13	1304
Українська мова	70	35	35	0	140
Українська література	70	35	35	0	140
Зарубіжна література	35	35	0	0	70
Іноземна мова	70	35	35	0	140
Історія України	35	35	35	0	105
Математика	70	70	70	0	210
Всесвітня історія	35	35	0	0	70
Громадянська освіта	0	0	70	0	70
Захист України	0	52	88	0	140
Фізична культура	105	69	67	13	254
Природничі науки	244	196	154	0	594
Фізика і астрономія	70	105	70	0	245
Біологія і екологія	70	32	38	0	140
Хімія	52	24	46	0	122
Географія	52	35	0	0	87
Вибірково-обов’язкові предмети	140	35	35	0	210
Інформатика	105	0	0	0	105
Технології.	35	35	35	0	105

Освітня програма 10-11 класів для професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії А1, А2, В1; Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування 1-2 розряду; Водій автотранспортнихє засобів категорії «В», «С».

Група № 1, № 2, № 10 – І курс (2025 р.)

Групи № 3, № 4, № 7 – ІІ курс (2025 р.)

Предмети	Кількість годин
	І курс	ІІ курс	ІІІ курс	Всього
Базові предмети	459	382	435	1276
Українська мова	70	35	35	140
Українська література	70	35	35	140
Іноземна мова	70	35	35	140
Зарубіжна література	35	35	0	70
Історія України	35	35	35	105
Всесвітня історія	35	35	0	70
Математика	70	70	70	210
Громадянська освіта	0	0	70	70
Захист України	0	52	88	140
Фізична культура	74	66	86	226
Природничі науки	234	203	152	589
Фізика і астрономія	70	85	85	240
Біологія і екологія	68	40	32	140
Хімія	54	33	35	122
Географія	42	45	0	87
Вибірково-обов’язкові предмети	105	0	105	210
Інформатика	70	0	35	105
Технології.	35	0	70	105

Група № 5, № 6 – ІІІ курс (2022 р.)

Предмети	Кількість годин
	І курс	ІІ курс	ІІІ курс	Всього
Базові предмети	459	382	435	1308
Українська мова	70	35	35	140
Українська література	70	35	35	140
Іноземна мова	70	35	35	140
Зарубіжна література	35	35	0	70
Історія України	35	35	35	105
Всесвітня історія	35	35	0	70
Математика	70	70	70	210
Громадянська освіта	0	0	70	70
Захист України	0	52	88	140
Фізична культура	90	84	84	258
Природничі науки	224	228	137	589
Фізика і астрономія	70	96	74	240
Біологія і екологія	68	37	35	140
Хімія	54	40	28	122
Географія	32	55	0	87
Вибірково-обов’язкові предмети	105	0	105	210
Інформатика	35	35	35	105
Технології.	35	0	70	105

Освітня програма 10-11 класів для професії «Слюсар-ремонтник 2 розряду; тракторист 2-3  розрядів; Водій автотранспортних1 засобів категорії «В», «С».

Група № 11 – І курс (2025 р.)

Групи № 18 – ІІ курс (2025 р.)

Група № 12- ІІІ курс (2025 р.)

Предмети	Кількість годин
	І курс	ІІ курс	ІІІ курс	Всього
Базові предмети	465	429	364	1258
Українська мова	70	35	35	140
Українська література	70	35	35	140
Зарубіжна література	35	35	0	70
Іноземна мова	70	35	35	140
Історія України	35	35	35	105
Математика	70	70	70	210
Всесвітня історія	35	35	0	70
Громадянська освіта	0	35	35	70
Захист України	0	52	88	140
Фізична культура	80	62	66	208
Природничі науки	244	196	154	594
Фізика і астрономія	70	105	70	245
Біологія і екологія	70	32	38	140
Хімія	52	24	46	122
Географія	52	35	0	87
Вибірково-обов’язкові предмети	140	35	35	210
Інформатика	105	0	0	105
Технології	35	35	35	105

Для доповнення, поглиблення змісту навчального матеріалу української мови, історії України, математики, біології, іноземної мови призначені факультативи, програми яких розроблені викладачами і погоджені в установленому порядку.

Результатами вивчення загальноосвітніх предметів повинно стати  формування ключових компетентностей учнів

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною мовою	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. В Центрі під час навчального процесу створені умови для самостійного здобуття нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

4.2. Освітня програма фахової підготовки

Програма підготовки кваліфікованих робітників для кожної професійної кваліфікації визначає перелік навчальних модулів, перелік та зміст професійних компетентностей.

Навчальний план підготовки кваліфікованих робітників для кожної професійної кваліфікації включає розподіл навчального навантаження між загальнопрофесійною, професійно-теоретичною та професійно-практичною підготовкою; консультації; кваліфікаційну атестацію. У навчальному плані визначено загальну кількість годин для оволодіння професійною кваліфікацією та розподіл годин між навчальними модулями.

Робочі навчальні плани та програми для підготовки кваліфікованих робітників розроблені майстрами виробничого навчання та викладачами за погодженням з роботодавцями та органами управління освітою на основі типових навчальних планів та типових навчальних програм.

Робочі навчальні плани підготовки кваліфікованих робітників визначають графік навчального процесу, навчальні предмети, їх погодинний розподіл та співвідношення між загальнопрофесійною, професійно-теоретичною та професійно-практичною підготовкою.

Робочі навчальні програми для підготовки кваліфікованих робітників визначають зміст навчальних предметів відповідно до компетентностей та тематичний погодинний розподіл відповідно до робочих навчальних планів.

Перелік основних засобів навчання за кожною професійною кваліфікацією розроблено відповідно до потреб роботодавців, сучасних технологій та матеріалів.

За результатами здобуття кожної професійної кваліфікації проводиться державна або проміжна (поетапна) кваліфікаційна атестація. Поточне оцінювання проводиться відповідно до чинної нормативно-правової бази.

Педагоги здійснюють поточний, тематичний, проміжний і вихідний контроль знань, умінь та навичок учнів (слухачів), їх кваліфікаційну атестацію. Представники роботодавців, їх організацій та долучаються до тематичного, вихідного контролю знань, умінь та навичок учнів (слухачів) та безпосередньо беруть участь у кваліфікаційній атестації.

Після завершення навчання кожен учень (слухач) повинен уміти самостійно виконувати всі роботи, передбачені кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами, встановленими в галузі.

Навчання з охорони праці проводиться відповідно до вимог чинного законодавства Про охорону праці. При складанні робочих навчальних планів та програм на вивчення предмета «охорона праці» виділено 30 годин.

До самостійного виконання робіт учні, (слухачі) допускаються лише після навчання й перевірки знань з охорони праці.

Кваліфікаційна пробна робота проводиться за рахунок часу, відведеного на виробничу практику. Перелік кваліфікаційних пробних робіт розробляється закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підприємствами, установами та організаціями відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик, потреб роботодавців, сучасних технологій та новітніх матеріалів.

Критерії кваліфікаційної атестації випускників розробляються закладом професійної (професійно-технічної) освіти разом з роботодавцями і ґрунтуються на компетентнісному підході відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики, потреб роботодавців, сучасних технологій та новітніх матеріалів і погоджуються з регіональними органами освіти.

Особі, яка опанувала освітню програму й успішно пройшла кваліфікаційну атестацію за однією професійною кваліфікацією, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії та видається свідоцтво державного зразка про присвоєння (підвищення) професійної кваліфікації.

Особі, яка опанувала освітню програму й успішно пройшла кваліфікаційну атестацію за двома й більше професійними кваліфікаціями, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії та видається диплом державного зразка.

Особам, які достроково припинили навчання в закладі професійної (професійно-технічної) освіти, присвоюється відповідна професійна кваліфікація за результатами попередньої кваліфікаційної атестації та видається свідоцтво державного зразка про присвоєння (підвищення) професійної кваліфікації.

Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Освіта потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії на виробництво, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки взаємонавчання), інтегровані уроки, бінарні уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання викладач та майстер виробничого навчання визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмета. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюється у формі заліку, співбесіди, контрольної роботи, імітації екзамену, навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультації, які допомагають здобувачам освіти зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігоні, тренажерах, автодромі, трактородромі, у лабораторії кулінарії та кондитерського виробництва, у навчально-виробничих підрозділах, навчальному господарстві, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг за такими формами:

• уроки виробничого навчання (практичного водіння) у ПТНЗ;
• уроки виробничого навчання на виробництві;
• виробнича практика на робочих місцях на виробництві;
• переддипломна (передвипускна) практика на виробництві;
• інші форми професійно-практичної підготовки.

Професійно-практична підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації слухачів професійно-технічних навчальних закладів здійснюється із застосуванням модульної системи (модульного професійного навчання) відповідно до Положення про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною системою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти України 08.07.99 № 113/247 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 серпня 1999 року за № 528/3821.

Усі форми професійно-практичної підготовки учнів здійснюються у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з законодавством України.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критично і логічно мислити, вміти приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Викладачами та майстрами виробничого навчання створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створені умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Педагоги не лише самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання здобувачам освіти. Тому створення персональних предметних сайтів є однією з важливих форм роботи сучасного педагога і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК компетентності, що важливо у процесі модернізації сучасного навчання.

Виховання учнів у Колківському ЦПО здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної роботи. Цілі виховного процесу в закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь освітній процес у закладі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання загальнолюдських цінностей, поваги до іншої людини, любові до власної країни. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізні лінії та зміст освіти.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

– організацію навчального та виховного середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учнів;

–  окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжгрупові та загальні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами.

– предмети за вибором;

– роботу в проєктах;

– позаурочну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально- пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та  інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожного учня – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Основною формою організації навчальної діяльності є урок.

В організації освітнього процесу викладачі МПЛ використовують різні типи уроків:

– формування компетентностей;

– розвитку компетентностей;

– перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

– корекції основних компетентностей;

– комбінований урок.

Розділ 6 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення здобувачам освіти результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів Центру у конкурсах з теоретичних предметів та конкурсах професійної (фахової майстерності), Всеукраїнських конкурсах та змаганнях; шляхом складання та захисту наукових проектів; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО (НМТ).

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-ти бальною шкалою в умовах компетентнісного навчання.

 Здобувачів повної загальної середньої освіти складають ЗНО, а результати здобутих професійних компетентностей затверджуються Державною кваліфікаційною атестацією.

 У Колківському ЦПО організовується та здійснюється поточний, тематичний, проміжний і вихідний контроль навчальних досягнень учнів, рівень їхньої кваліфікаційної атестації.

 Систематичний контроль за навчальним процесом передбачає вивчення та аналіз :

– стану організації та проведення занять;

– виконання навчальних планів і освітніх програм;

– оформлення обліково-звітної документації (журналів теоретичного і виробничого навчання, щоденників виробничого навчання,

екзаменаційних матеріалів, протоколів кваліфікаційних комісій);

– фактичного рівня знань і умінь учнів за результатами кваліфікаційної атестації, причин незадовільної успішності.

Якість результатів засвоєння учнями знань. Умінь і навичок може бути подана у вигляді критеріїв їх оцінки і визначена через такі види контролю:

– попередній – виявлення життєвих, донаукових знань, умінь учнів перед вивченням предмета чи теми з метою їх актуалізації, коригування чи реконструкції в ході навчання;

– поточний (систематичний) – здійснюється на кожному навчальному занятті для виявлення стану засвоєння учнями навчального матеріалу за підсумками виконання кожного навчально-виробничого завдання, а також шляхом спостереження за правильністю виконання прийомів, організацією і культурою праці, за використанням обладнання інструментів пристосувань та виконання вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності. Поточний контроль передбачає також проведення перевірних робіт, тематичне тестування та інші форми контролю;

– періодичний (тематичний) – здійснюється після вивчення розділів чи тем робочої навчальної програми;

– підсумковий (проміжний) – проводиться наприкінці певного періоду навчання і передбачає проміжну кваліфікаційну атестацію (кваліфікаційний іспит);

– заключний (вихідний) – контроль якості знань, умінь і навичок учнів за повний період навчання. Вихідний контроль передбачає Державну кваліфікаційну атестацію, яка охоплює: кваліфікаційну пробну роботу, що відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ЗП (ПТ)О відповідного кваліфікаційного рівня;

Державний кваліфікаційний іспит або захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що їх замінює.

Форми і періодичність проміжного та вихідного контролю визначаються робочими навчальними планами.

Дотримання зазначених у робочому навчальному плані конкретних форм проміжного і вихідного контролю та їх періодичність є обов’язковими.

Програмами базових дисциплін у межах кожної теми передбачено проведення практичних робіт. Виконання практичних робіт сприяє глибшому засвоєнню нового матеріалу учнями та формуванню й розвитку у них загально навчальних і спеціальних предметних умінь. Практична робота – це, переважно, самостійна робота учнів над окремими питаннями теми, мета якої – опрацювати різноманітні джерела знань: підручник, текстові та візуальні джерела, інтернетресурси, музейні експозиції, відомості.

Для тематичного контролю сьогодні найчастіше використовується тест – комплекс різнорівневих завдань, які сумарно перевіряють досягнення учнями хоча б найбільш важливих із зазначених у Програмі очікуваних результатів учіння матеріалу теми. Тематичний тест може мати завдання усіх чотирьох, трьох, починаючи з другого , та двох, починаючи з третього рівнів.

Оцінний бал за тему виставляється у журналі у колонку без дати з написом «тематична». Під час виставлення тематичного балу враховуємо й поточні оцінки, при цьому слід пам’ятати, що оцінка за тематичну письмову роботу або учнівський проект має пріоритетне значення.

Оцінка за семестр виставляється на основі отриманих учнем тематичних. Семестрова – це переважаючий серед тематичних оцінний бал. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом «скоригована» поруч із колонкою «І семестр» або «ІІ семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника закладу освіти створюється комісія у складі голови (керівник навального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичної комісії, викладача, який викладає предмету цій групі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено. Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу.

Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

На голову комісії покладається відповідальність за об’єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семетрову.

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» не робиться.

Оцінка за рік виставляється учням на основі семестрових. Пріоритет має оцінка за той семестр, у якому було більше тематичних

На рівні закладу розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє зрозуміти, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний «продукт» діяльності закладу відповідає ідеальній «моделі» випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами  контролю є :

– кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір педагога) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років,

_-  участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн – курсах тощо;

– навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи – 2 рази на рік);

– матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та атестаційним вимогам: кабінети, майстерні, спортзал, бібліотека, наявність Інтернету – 1 раз на рік);

–  якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань);

–  моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (здійснення вхідного, поточного, тематичного, проміжного і вихідного контролю знань, умінь та навичок здобувачів освіти, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці вивчення теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці закінчення вивчення програмового матеріалу, зовнішнє незалежне оцінювання результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

– моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

–  продовження навчання (аналіз вступу у ЗВО України та за її межами – 1 раз на рік).

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості ЗП(ПТ)О в сфері ЗСО є:

–  оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в закладі;

– постійний моніторинг змісту освіти;

– спостереження за реалізацією освітнього процесу;

– моніторинг технологій навчання;

–  моніторинг ресурсного потенціалу закладу;

 – моніторинг управління ресурсами та процесами;

–  спостереження    за    станом    соціально-психологічного середовища закладу;

–  контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

–  розроблення    рекомендацій    щодо    покращення    якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

Розділ 7 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм закладу на 2025-2026 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм з теоретичної та професійної підготовки, факультативів, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх та професійних програм у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – «модель» випускника.

1. Українська мова. Рівень стандарту
2. Українська література. Рівень стандарту
3. Історія України. Всесвітня історія
4. Громадянська освіта (інтегрований курс)
5. Зарубіжна література. Рівень стандарту
6. Захист України. Рівень стандарту
7. Іноземна мова
8. Інформатика. Рівень стандарту
9. Математика. Рівень стандарту
10. Технології. Рівень стандарту
11. Фізична культура. Рівень стандарту
12. Хімія. Рівень стандарту
13. Фізика і Астрономія 10-11 (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І.)
14. Біологія і екологія 10-11. Рівень стандарту
15. Географія. 10-11 класи (Рівень стандарту)

Освітня програма з професії тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва

Освітня програма з професії слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткувань

Розділ 8 Структура навчального року

Навчально-виробничий процес у Колківському ЦПО здійснюється
відповідно до робочих навчальних планів та програм, нормативно-правових
актів, навчально-методичних документів з професійно-технічної та загальної
середньої освіти. Зміст і обсяг навчально-виробничого процесу, терміни
навчання визначаються робочими навчальними планами та робочими
навчальними програмами ПТНЗ.

2025-2026 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2025 року та
закінчується 30 червня 2026 року. Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково. Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України.

Упродовж навчального року проводяться канікули: канікули – з 30.12.2025 по 14.01.2026. Заклад працює в режимі п’яти днів з
двома вихідними – субота, неділя. У зв’язку з безпековою ситуацією за рішенням педагогічної ради передбачено шестиденний робочий тиждень, а також проведення занять з використанням технологій дистанційного навчання. Тривалість уроків – 45 хвилин. Під час онлайн навчання тривалість уроку
– 25хв. Навчальні заняття проводяться в одну зміну, починаються о 9 годині 00 хвилин, закінчуються – 16 годині 35 хвилин і
регламентуються розкладом уроків.

Розклад занять включає теоретичну та професійно-практичну підготовку в навчальних групах на кожний робочий день тижня. В розкладі визначається час, місце, навчальні предмети, з яких проводяться заняття в навчальних групах, та прізвища педагогічних працівників, які їх проводять. Розклад занять установлює загальний режим навчання, початок і кінець кожного уроку та тривалість перерв між уроками. Розклад занять складається заступником директора з навчально-
виробничої роботи, затверджується керівником Колківського центру
професійної освіти і вивішується за три дні до початку навчання на дошці
розкладу занять. Розклад занять забезпечує рівномірний розподіл навчального
навантаження учнів, збереження працездатності учасників
навчального процесу протягом робочого дня, тижня, семестру, навчального
року.

Зміни в розкладі занять виконуються заступником директора з навчальної
роботи.

Обліковими одиницями навчального часу є: академічна година тривалістю 45 хвилин; урок виробничого навчання, тривалість якого не перевищує 6
академічних годин; навчальний день, тривалість якого не перевищує 8 академічних годин; навчальний тиждень, тривалість якого не перевищує 36 академічних годин. Навчальний (робочий) час учня, (слухача) в період проходження виробничої практики встановлюється залежно від режиму роботи підприємства, установи, організації відповідно до законодавства.

Професійно-практична підготовка здійснюється в навчальних
майстернях, лабораторіях, на навчальних полігонах, навчально-виробничих
дільницях та безпосередньо на робочих місцях підприємств.
Згідно навчальних планів здійснюється виробнича практика.

Виробнича практика учнів проводиться безпосередньо на
робочих місцях на підприємстві чи у сфері послуг з метою удосконалення
здобутих знань, умінь і практичних навичок, що необхідні для досягнення
відповідного рівня кваліфікації, встановленими державними стандартами, а
також з метою забезпечення їх соціальної, психологічної і професійної адаптації в трудових колективах. Порядок надання робочих місць для проходження здобувачам освіти, слухачами ПТНЗ виробничого навчання та виробничої практики на підприємствах чи у сфері послуг визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.99 № 992 «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження здобувачам освіти, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики».
Під час виробничої практики на підприємстві чи у сфері послуг учні,
слухачі ведуть Щоденник виробничої практики на підприємстві чи у сфері
послуг, у якому її керівник оцінює виконання навчально-виробничих робіт, та
по її закінченню робить загальний висновок про результати виробничої
практики.

Графік виробничої практики з професії кухар

№ п/п	Номер групи	Терміни проходження	Кількість                годин	ПКА ДКА
1.	Група № 10	з 04.05 – 25.06.2026р.	256 год.	ДКА 26.06.2026р
2.	Група № 13	з 13.01. -19.03.2026р.	343 год.	ПКА 20.03.2026р

Графік виробничої практики з професії кухар-кондитер

№ п/п	Номер групи	Терміни проходження	Кількість                годин	ПКА ДКА
1.	Група № 7,8	з 08.06 – 26.06.2026р. канікули з 01.09 -08.10.2026р.	203 год.	ПКА 09.10.2026р
2.	Група № 15	з 24.02. – 23.04.2026р.	352 год.	ДКА 24.04.2026р

Графік виробничої практики з професії тракторист- машиніст сільськогосподарського виробництва

№ п/п	Назва професії	Номер групи	Термін проходження практики	Кількість годин	ДКА ПКА
1	Тракторист-машиніст кат «А»	16. 17	04.05-23.06.26р	259	24.06.26р
2	Слюсар з ремонту с/г техніки та устаткування І-ІІр.	1, 2	01.06-25.06.26р	133	26.06.26р.
3	Тракторист кат.  В 1 А1	3, 4	06.07-16.07.26р   20.07-28.08.26р	63             203	17.07.26р.   31.08.26р.
4	Слюсар з ремонту с/г техніки та устаткування ІІІр. Тракторист-машиніст кат. А2	5, 6	25.05-02.06.26р     04.06-19.06.26р	49           91	03.06.26р.     22.06.26р.