Освітня програма на 2019-2020 н.р.

ЗМІСТ

Розділ 1. Призначення училища та засіб його реалізації         

Розділ 2. Опис «моделі» випускника училища                

Розділ 3. Завдання  освітнього процесу училища         

Розділ 4. Навчальний план закладу та його обґрунтування

Освітня програма 10-11 класів

Освітня програма фахової підготовки

Розділ 6. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій            

Розділ 7. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми      

Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Розділ 9. Структура навчального року                       

Додатки

Розділ 1 Призначення училища та засіб його реалізації

Призначення училища  полягає в наданні якісної професійної та повної загальної освіти учням, підготовці кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження нових виробничих технологій, формуванні конкурентоздатного фахівця на ринку праці, забезпеченні всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування професійних та ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Основним засобом реалізації призначення професійно-технічного закладу є оволодіння професійно значущими якостями особистості, які пов’язані з професійною компетентністю і дозволяють реалізуватися в певній професійній діяльності та широкого розуміння, усвідомлення матеріальних і культурних надбань та цінностей минулого, власного внеску до культури своєї країни, світу в цілому, формування загальної і професійної культури, засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: усвідомленого освоєння професійних освітніх програм; оволодіння сукупністю знань, що мають стати частиною досвіду професійно-трудової та наукової діяльності, їх засвоєння забезпечить ефективність виконання робітничих функцій; формуванню в майбутніх фахівців професійних умінь і навичок, професійної майстерності; формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо. Реалізація освітньої програми училища  здійснюється через:

  •  здобуття учнями робітничої кваліфікації разом з отриманням повної загальної середньої освіти;
  • навчання на базі повної загальної середньої освіти;
  • підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення;
  • створення ефективної системи соціального партнерства з роботодавцями для забезпечення місцями виробничої практики учнів, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, професійного зросту молоді, отримання гарантованого першого робочого місця за обраною професією, здійснення кар’єрного зросту;
  • можливості продовження навчання у ВНЗ за професійним спрямуванням на ІІ – ІІІ курсі.

Розділ 2 Опис “моделі” випускника училища

Модель випускника ПТНЗ – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності та професіоналізму може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими. Випускник училища має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння, отримані учнем, тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві та професійні компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення. Наш випускник – це передусім конкурентоспроможний фахівець на ринку праці, людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

  •  випускник училища добре проінформована особистість;
  • прагне до самоосвіти та вдосконалення;
  • готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;
  • є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
  • свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
  • мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру. Він має міцні знання, вміння та практичні навички на рівні вимог державних стандартів професійно-технічної освіти, що забезпечує професійну компетентність кваліфікованого робітника; є конкурентним на ринку праці; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп’ютерної грамотності; володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту. Наш випускник – свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Розділ 3 Завдання освітнього процесу закладу

Завдання  освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм та стандартів професійної освіти повинні бути обумовлені “моделлю” випускника, призначенням і місцем закладу в освітньому просторі регіону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення мети і завдань. Перед училищем поставлені такі завдання освітнього процесу:

– забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту середньої повної загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

– засвоїти професійні освітні програми;

– забезпечувати проходження виробничої практики на сучасних підприємствах;

– формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

– забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;

– підвищувати кваліфікацію педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

– проводити атестацію та сертифікацію педагогів;

– впроваджувати нові освітні та виробничі технології;

– вдосконалювати  навчально-матеріальної базу теоретичної та професійної підготовки.

Розділ 4 Освітня програма закладу та її обґрунтування всіх ключових компетентностей

4.1. Освітня програма 10-11 класів

Освітня програма повної загальної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження окреслено у навчальному плані.

Навчальний план  для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.

До базових предметів належать:

  • українська мова;
  • українська література;
  • зарубіжна література;
  • іноземна мова;
  • історія України;
  • всесвітня історія;
  • громадянська освіта;
  • математика;
  • фізика і астрономія;
  • біологія і екологія;
  • хімія;
  • географія;
  • фізична культура;
  • захист Вітчизни.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами(«Інформатика», «Технології»), що вивчаються на рівні стандарту.

Для доповнення, поглиблення змісту навчального матеріалу української мови та літератури, історії, математики призначені факультативи, програми яких розроблені викладачами і погоджені в установленому порядку.

Результатами вивчення загальноосвітніх предметів повинно стати  формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною мовою Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. В училищі під час навчального процесу створені умови для самостійного здобуття нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

4.2. Освітня програма фахової підготовки

Програма підготовки кваліфікованих робітників для кожної професійної кваліфікації визначає перелік навчальних модулів, перелік та зміст професійних компетентностей.

Навчальний план підготовки кваліфікованих робітників для кожної професійної кваліфікації включає розподіл навчального навантаження між загальнопрофесійною, професійно-теоретичною та професійно-практичною підготовкою; консультації; кваліфікаційну атестацію. У навчальному плані визначено загальну кількість годин для оволодіння професійною кваліфікацією та розподіл годин між навчальними модулями.

Робочі навчальні плани та програми для підготовки кваліфікованих робітників розроблені майстрами виробничого навчання та викладачами за погодженням з роботодавцями та органами управління освітою на основі типових навчальних планів та типових навчальних програм.

Робочі навчальні плани підготовки кваліфікованих робітників визначають графік навчального процесу, навчальні предмети, їх погодинний розподіл та співвідношення між загальнопрофесійною, професійно-теоретичною та професійно-практичною підготовкою.

Робочі навчальні програми для підготовки кваліфікованих робітників визначають зміст навчальних предметів відповідно до компетентностей та тематичний погодинний розподіл відповідно до робочих навчальних планів.

Перелік основних засобів навчання за кожною професійною кваліфікацією розроблено відповідно до потреб роботодавців, сучасних технологій та матеріалів.

За результатами здобуття кожної професійної кваліфікації проводиться державна або проміжна (поетапна) кваліфікаційна атестація. Поточне оцінювання проводиться відповідно до чинної нормативно-правової бази.

Педагоги здійснюють поточний, тематичний, проміжний і вихідний контроль знань, умінь та навичок учнів (слухачів), їх кваліфікаційну атестацію. Представники роботодавців, їх організацій та об’єднань долучаються до тематичного, вихідного контролю знань, умінь та навичок учнів (слухачів) та безпосередньо беруть участь у кваліфікаційній атестації.

Після завершення навчання кожен учень (слухач) повинен уміти самостійно виконувати всі роботи, передбачені кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами, встановленими в галузі.

Навчання з охорони праці проводиться відповідно до вимог чинного законодавства Про охорону праці. При складанні робочих навчальних планів та програм на вивчення предмета «охорона праці» виділено 30 годин.

До самостійного виконання робіт учні, (слухачі) допускаються лише після навчання й перевірки знань з охорони праці.

Кваліфікаційна пробна робота проводиться за рахунок часу, відведеного на виробничу практику. Перелік кваліфікаційних пробних робіт розробляється закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підприємствами, установами та організаціями відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик, потреб роботодавців, сучасних технологій та новітніх матеріалів.

Критерії кваліфікаційної атестації випускників розробляються закладом професійної (професійно-технічної) освіти разом з роботодавцями і ґрунтуються на компетентнісному підході відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики, потреб роботодавців, сучасних технологій та новітніх матеріалів і погоджуються з регіональними органами освіти.

Особі, яка опанувала освітню програму й успішно пройшла кваліфікаційну атестацію за однією професійною кваліфікацією, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії та видається свідоцтво державного зразка про присвоєння (підвищення) професійної кваліфікації.

Особі, яка опанувала освітню програму й успішно пройшла кваліфікаційну атестацію за двома й більше професійними кваліфікаціями, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії та видається диплом державного зразка.

Особам, які достроково припинили навчання в закладі професійної (професійно-технічної) освіти, присвоюється відповідна професійна кваліфікація за результатами попередньої кваліфікаційної атестації та видається свідоцтво державного зразка про присвоєння (підвищення) професійної кваліфікації.

Робочий навчальний план з професії кухар (3,4 розряди), кондитер (3,4 розряди)

Робочий навчальний план з професії кухар (3,4,5 розряди)

Робочий навчальний план з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії «А1», «Водій автотранспортних засобів (категорія «С»)», «Водій автотранспортних засобів (категорія «В»)»

Робочий навчальний план з професії “Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, рівень кваліфікацій–категорії «А1», «А2», «В1»”;”Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, рівень кваліфікацій–1-2 розряд”;”Водій автотранспортних засобів, рівень спеціалізації – водіння автотранспортних засобів категорії «В», «С»”.

Освітня програма з професії тракторист – машиніст (ДОБАВИТИ)

Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Освіта потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії на виробництво, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки взаємонавчання), інтегровані уроки, бінарні уроки,  проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання викладач та майстер виробничого навчання  визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмета. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюється у формі заліку, співбесіди, контрольної роботи, імітації екзамену, навчально-практичного заняття. Для піднготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультації, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігоні, тренажерах, автодромі, трактородромі, у лабораторії  кулінарії та кондитерського виробництва, у навчально-виробничих підрозділах, навчальному господарстві, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг за такими формами:

  • уроки виробничого навчання (практичного водіння) у ПТНЗ;
  • уроки виробничого навчання на виробництві;
  • виробнича практика на робочих місцях на виробництві;
  • переддипломна (передвипускна) практика на виробництві;
  • інші форми професійно-практичної підготовки.

Професійно-практична підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації слухачів професійно-технічних навчальних закладів здійснюється із застосуванням модульної системи (модульного професійного навчання) відповідно до Положення про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною системою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти України 08.07.99 № 113/247 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 серпня 1999 року за № 528/3821.

Усі форми професійно-практичної підготовки учнів, слухачів здійснюються у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з законодавством України.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критично і логічно мислити, вміти приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Викладачами та майстрами виробничого навчання  створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створені умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Педагоги не лише самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створення персональних предметних сайтів є однією з важливих форм роботи сучасного педагога і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК компетентності, що важливо у процесі модернізації сучасного навчання.

Розділ 6 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів училища у конкурсах з теоретичних предметів та конкурсах професійної (фахової майстерності), Всеукраїнських конкурсах та змаганнях; шляхом складання та захисту наукових проектів; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.

Розділ 7 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм закладу на 2019/2020 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм з теоретичної та професійної підготовки, факультативів, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх  та професійних програм у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – “модель” випускника.

Навчальні програми 10-11 класів

  1. Українська мова. Рівень стандарту
  2. Українська література. Рівень стандарту
  3. Історія України (Рівень стандарту). Історія: Україна і світ. Історія України: всесвітня історія.(інтегрований курс)
  4. Громадянська освіта (інтегрований курс)
  5. Зарубіжна література. Рівень стандарту
  6. Захист Вітчизни. Рівень стандарту
  7. Іноземна мова
  8. Інформатика. Рівень стандарту
  9. Математика. Рівень стандарту
  10. Технології. Рівень стандарту
  11. Фізична культура. Рівень стандарту
  12. Хімія. Рівень стандарту
  13. Фізика і Астрономія 10-11 (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О. І.)
  14. Біологія і екологія 10-11. Рівень стандарту
  15. Географія. 10-11 класи (Рівень стандарту)

Навчальні програми з фахової підготовки

  1. Інформаційні технології
  2. Основи правових знань
  3. Технологія приготування їжі з основами товарознавства
  4. Технологія приготування борошняних, кондитерських виробів з основами товарознавства
  5. Фізіологія харчування
  6. Устаткування підприємств харчування
  7. Облік, калькуляція і звітність
  8. Організація виробництва та обслуговування
  9. Виробниче навчання в лабораторіях закладу (кухар)
  10. Виробнича практика (кухар)
  11. Основи підприємницької діяльності
  12. Основи трудового законодавства
  13. Основи галузевої економіки і підприємництва
  14. Охорона праці
  15. Технічне креслення
  16. Електротехніка
  17. Система технічного обслуговування і ремонту машин
  18. Трактори
  19. Сільськогосподарські машини
  20. Агротехнологія
  21. Комплексна система ТО і ремонту с/г техніки
  22. Виробниче навчання в майстернях закладу
  23. Слюсарна справа
  24. Правила дорожнього руху
  25. Гігієна та санітарія виробництва

Розділ 8 Структура навчального року

Навчально-виробничий процес у ПТНЗ здійснюється відповідно до робочих навчальних планів та програм, нормативно-правових актів, навчально-методичних документів з професійно-технічної та загальної середньої освіти. Зміст і обсяг навчально-виробничого процесу, терміни навчання визначаються робочими навчальними планами та робочими навчальними програмами ПТНЗ.

2019/2020 навчальний рік розпочинається 2 вересня 2019 року та закінчується 30 червня  2020 року. Орієнтовна структура навчального року: І семестр – з 02.09.2019 по 28.12.2019; ІІ семестр – з 13.01.2020 по 30.06.2020.

Впродовж навчального року проводяться канікули: канікули – з  29.12.2019 по 12.01.2020. Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково. Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Училище працює в режимі п’яти днів з двома вихідними – субота, неділя. Розклад занять включає теоретичну та професійно-практичну підготовку в навчальних групах на кожний робочий день тижня. В розкладі визначається час, місце, навчальні предмети, з яких проводяться заняття в навчальних групах, та прізвища педагогічних працівників, які їх проводять. Розклад занять установлює загальний режим навчання, початок і кінець кожного уроку та тривалість перерв між уроками.

Розклад занять складається заступником директора з навчально-виробничої роботи, затверджується керівником ПТНЗ і вивішується за три дні до початку навчання на дошці розкладу занять.

Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 900 до 1615 і регламентуються розкладом уроків.

Розклад занять забезпечує рівномірний розподіл навчального навантаження учнів, слухачів, збереження працездатності учасників навчального процесу протягом робочого дня, тижня, семестру, навчального року.

Зміни в розкладі занять виконуються заступником директора ПТНЗ.

Обліковими одиницями навчального часу є:

  • академічна година тривалістю 45 хвилин;
  • урок виробничого навчання, тривалість якого не перевищує 6 академічних годин;
  • навчальний день, тривалість якого не перевищує 8 академічних годин;
  • навчальний тиждень, тривалість якого не перевищує 36 академічних годин.

Навчальний (робочий) час учня, (слухача) в період проходження виробничої практики встановлюється залежно від режиму роботи підприємства, установи, організації відповідно до законодавства.

Професійно-практична підготовка здійснюється в навчальних майстернях, лабораторіях, на навчальних полігонах, навчально-виробничих дільницях та безпосередньо на робочих місцях підприємств.

Згідно навчальних планів здійснюється виробнича практика.

Виробнича практика учнів, слухачів проводиться безпосередньо на робочих місцях на підприємстві чи у сфері послуг з метою удосконалення здобутих знань, умінь і практичних навичок, що необхідні для досягнення відповідного рівня кваліфікації, встановленими державними стандартами, а також з метою забезпечення їх соціальної, психологічної і професійної адаптації в трудових колективах.

Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами ПТНЗ виробничого навчання та виробничої практики на підприємствах чи у сфері послуг визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.99       № 992 «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики».

Під час виробничої практики на підприємстві чи у сфері послуг учні, слухачі ведуть Щоденник виробничої практики на підприємстві чи у сфері послуг, у якому її керівник оцінює виконання навчально-виробничих робіт, та по її закінченню робить загальний висновок про результати виробничої практики.

Графік виробничої практики з професії кухар

№ п/п Номер групи Терміни проходження Кількість                годин            ПКА ДКА
1. Група № 10 з 04.05 – 25.06.2020р.   256 год.   ДКА 26.06.2020р
2. Група № 13 з 13.01. -19.03.2020р.   343 год.   ПКА 20.03.2020р

Графік виробничої практики з професії кухар-кондитер

№ п/п Номер групи Терміни проходження Кількість                годин            ПКА ДКА
1. Група № 7,8 з 08.06 – 26.06.2020р. канікули з 01.09 -08.10.2020р.   203 год.   ПКА 09.10.2020р
2. Група № 15 з 24.02. – 23.04.2020р.   352 год.   ДКА 24.04.2020р

Графік виробничої практики з професії тракторист- машиніст сільськогосподарського виробництва

п/п Назва професії Номер групи Термін проходження практики Кількість годин ДКА ПКА
1 Тракторист-машиніст кат «А» 16. 17 04.05-23.06.20р 259 24.06.20р
2 Слюсар з ремонту с/г техніки та устаткування І-ІІр.    1, 2 01.06-25.06.20р       133              26.06.20р.      
3 Тракторист кат.  В 1 А1   3, 4 06.07-16.07.20р   20.07-28.08.20р        63             203 17.07.20р.   31.08.20р.
4 Слюсар з ремонту с/г техніки та устаткування ІІІр. Тракторист-машиніст кат. А2 5, 6 25.05-02.06.20р     04.06-19.06.20р 49           91 03.06.20р.     22.06.20р.