Його життя обірвалося 24 серпня 2014 року під Іловайськом, де він, командир мінометного розрахунку 51-ої окремої механізованої бригади, намагався врятувати водія палаючої машини…
Сьогодні нам усім важко, розриваються від болю серця, сльози випікають очі, бо, боронячи Україну, гине кращий цвіт нації – наші сини, наша надія. І серед цих патріотів – наш Дмитро.
У хлопця було гарне здоров’я і міцна статура, тому й, призвали на строкову службу в десантні війська (80-ий аеромобільний полк).
Навчався Дмитро у Колківському ЦПО з 1 вересня 2013 року за професією “Тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва. Водій автотранспортних засобів”. Але навчання довелося перервати: 9 квітня 2014 року його мобілізували. А вже у травні він перебував у зоні АТО в районі Волновахи.
Коротке, як спалах, життя. Життя, віддане за Батьківщину. Двадцятилітнім Дмитро Брик ступив у безсмертя.
Вічна Слава Герою!
