Концептуальна схема організації взаємодії профконсультанта з клієнтом
♦ Основні етапи консультації як активізації клієнта
♦ Першочергові задачі виділених етапів
♦ Організація і розвиток емоційно-довірливого контакту
Підготовчий етап
♦ Попередня оцінка ситуації консультування і висунення попередньої гіпотези
♦ Реального контакту немає
♦ Зустріч профконсультанта з клієнтом (підготовка до взаємодії)
1-й етап
Загальна оцінка дійсної ситуації консультування: допомога клієнту в формуванні проблеми; оцінка умов консультування; оцінка профконсультанта своєї готовності допомогти людині Максимальна доброзичливість і мінімальна словесна активність (більше запитань і слухати клієнта, щоб краще зрозуміти його)
2-й етап
Уточнення чи висунення консультативної гіпотези: розуміння проблеми клієнта і з’ясування шляхів вирішення Підвищення ступеню конструктивності (мало емоцій) Початок співпраці
3-й етап
Співпраця з клієнтом, уточнення проблеми і цілей подальшої роботи Доброзичлива консультація
4-й етап
Співпраця з клієнтом та досягнення цілей (можливо, протягом кількох консультацій) Консультуюча робота (емоції за необхідністю)
5-й етап
Підведення результатів всієї роботи, її окремих напрямків Максимальна доброзичливість і емоційність (клієнт повинен залишитися задоволеним) Звичайно, не можна сприймати дану схему як якийсь «алгоритм» роботи (це все-таки концептуальна схема).
Наприклад, з якимись клієнтами дуже швидко вдається спільно з’ясувати цілі і проблеми (іноді клієнт може прийти з добре обґрунтованим розумінням своєї проблеми), і тоді вся робота буде спрямована на вирішення цієї проблеми. В іншому випадку основні зусилля можуть бути спрямовані на уточнення проблеми (бувають випадки, коли клієнт, «нарешті усвідомивши» свою проблему, заявляє, що «далі він і сам зуміє її вирішити, тобто для нього головним було зрозуміти, «побачити» свою проблему).
Нарешті, якщо так і не вдається спільними зусиллями знайти проблему, то профконсультанту нічого не залишається, як продовжувати роботу з даним клієнтом у звичайному (не активізуючому) режимі, оскільки хоч якусь допомогу все-таки потрібно надати людині.
«Дискусійний діалог» як один із прийомів профконсультативної роботи з учнями Як ми уже зазначали, результати масових опитувань з метою професійних намірів показують, що учнів можна поділити на чотири групи по ступеню сформованості їх професійних планів. Зазначений прийом доцільно проводити з учнями, які вибрали кілька професій. Це найчисельніша група – біля 45%. Основною метою робити з такими учнями є не тільки вирішення протиріч, але й вироблення стійкого і ціле направленого професійного вибору. Найбільш ефективним для цього служить індивідуальна профконсультативна бесіда з учнем, яку названо «дискусійний діалог».
Мета даної профконсультативної бесіди – актуалізація знань і уявлень про професію, встановлення відповідності своїх здібностей і можливостей вимогам обраної професії. Профконсультація передбачає індивідуальну або групову роботу.
Профконсультант має, можливість проводити індивідуальні профконсультативні бесіди не зразу в момент звертання, а через певний час. При цьому необхідно врахувати, що у такому випадку може пропасти «ефект звернення», тобто внутрішня установка на допомогу. При цьому приймати рішення про необхідність бесіди в кожному конкретному випадку потрібно з урахуванням психологічних особливостях особистості учня.
Як же проходить сама бесіда? Після певної кількості уточнюючих запитань (біографічних даних, про батьків тощо) і налагодження позитивного контакту між консультантом і консультованим (вироблення в учня установки на взаємне співробітництво).
Після визначення ролей розпочинається діалог. Консультант займає роль протилежну тій, яку вибрав учень. Позиції висловлені учнем (аргументи «за» і «проти»), а також висловлювання профконсультанта фіксуються письмово. Бажано, щоб процес нагромадження аргументів і їх фіксації учень міг спостерігати (в окремих випадках це можна доручити йому). Записи потрібно вести так, щоб можна було вести як якісні так і кількісні порівняння. В процесі бесіди консультант не повинен перехвачувати ініціативу в учня, в той же час потрібно на кожен аргумент учня відповідати своїм аргументом. Інколи консультанту потрібно привести свій аргумент (для активізації інтересу), щоб домогтися від учня його аргументації.
У процесі бесіди обговорюється: значення і необхідність даної професії, умови праці, заробітної плати, перспективи професійного росту, вимоги професії до особистості, відповідність особистісних якостей учня цим вимогам.
Бажано при цьому уникати категоричних тверджень. Діалог продовжується до тих пір, поки не набирається достатня кількість аргументів. Затягувати довго обговорення не рекомендується.
Через кілька днів відбувається повторна бесіда. Слід зауважити,що від бесіди до бесіди ролі міняються. Подальша процедура повторюється як і перший раз.
Професійне консультування розглядається дослідниками як тривалий виховний процес, який має допомогти людині у плануванні і реалізації її професійного шляху.
На допомогу профконсультанту:
Збірник профорієнтаційних ігор, вікторин, конкурсів
https://cheap-library.com/book/595ec78fb85f8a1dafc55a34a1133137
Збірник тренінгів
Посадова інструкція профконсультанта
